Головні ідеї книги
У тіні вічної краси
У 2008 році юний торговець вторсировиною з нетрів біля аеропорту Мумбаї потрапляє під неправдиве звинувачення після того, як сусідка підпалює себе. Журналістка Кетрін Бу понад три роки стежила за мешканцями цих нетрів і записала їхні справжні історії. Книжка показує, від чого в Індії, яка багатіє, залежить, хто підніметься, а хто впаде.
Кому підійде
Читачам, яким цікаво, що стоїть за словами про економічне зростання. І тим, хто хоче розібратися, чому в нерівних містах бідні так рідко об'єднуються.
Ти коли-небудь думаєш, дивлячись на людину, слухаючи її: а чи є в неї насправді життя?
Хлопець, який сховався у смітті
Липнева ніч 2008 року, нетрі біля аеропорту Мумбаї. До хатини родини Хусейн іде поліція, і юний Абдул ховається в сараї серед пляшок і картону, які скуповує в збирачів сміття. Сусідку, жінку на милицях, забрали з опіками. Вона підпалила себе сама, але звинуватила його родину.
Це Аннаваді: триста тридцять п'ять хатин і близько трьох тисяч людей на землі управління аеропортів. Навколо п'ять розкішних готелів, а з дороги нетрі затуляє стіна з рекламою плитки і словами «прекрасна назавжди».
Кетрін Бу, журналістка The New Yorker, з листопада 2007 по березень 2011 року стежила за життям кількох родин Аннаваді. Усі імена в книжці справжні, думки героїв записано з їхніх слів. Жалісливі картинки злиднів її не цікавлять. Вона питає: кому в Індії, що багатіє, вдається вибратися з бідності, кому ні і чому.
Удача з бід, які минули
Абдул сортує сміття років із шести: у батька хворі легені. Він ділить куплене на шістдесят видів паперу, пластику і металу, метал упізнає за дзвоном, пластик — за запахом. Узимку 2008 року брухт у ціні, він заробляє п'ятсот рупій на день, близько одинадцяти доларів, і родина вносить перший внесок за ділянку в передмісті Васаї.
У Абдула є теорія. Доля в Аннаваді залежить не тільки від того, як людина працює, а й від того, яких нещасть їй вдалося уникнути. Пристойне життя, за його словами, — це потяг, який тебе не збив, і малярія, яка тебе обминула.
Сусід Раджа Камбле чистив громадські туалети, і це була постійна робота. Це рідкість: за офіційними мірками бідних тут майже немає, але постійна робота є в шести людей із трьох тисяч. Потім у Камбле відмовило серце. Хірург державної лікарні зажадав хабара: шістдесят тисяч рупій за клапан. Камбле місяцями збирав гроші і помер, так і не дочекавшись операції.
За спостереженням Бу, на кожних двох мешканців, які потроху піднімаються, припадає один, який стрімко падає. Незабаром стрімко падати почне сам Абдул.
Про автора
Кетрін Бу, американська журналістка, штатна авторка журналу The New Yorker, двадцять років пише про життя бідних. Лауреатка Пулітцерівської премії; ця книжка — її перша.
Поняття з книги
- Хусейн
- Мумбаї: Найбільше місто Індії і її фінансова столиця, на західному узбережжі країни. Раніше називалося Бомбей.
- Аннаваді: Невеликі нетрі біля міжнародного аеропорту Мумбаї, на землі управління аеропортів. Засновані в 1991 році; до 2008 року там жили близько трьох тисяч людей.
- Васаї: Передмістя Мумбаї, де родина Хусейн внесла внесок за ділянку землі. Гроші після суду пропали: ділянку продали іншій родині.
- Камбле: Раджа Камбле, прибиральник громадських туалетів з Аннаваді. Не зміг зібрати грошей на новий серцевий клапан і помер.
- Шейх: Фатіма Шейх, сусідка Хусейнів, жінка з хворою від народження ногою. У липні 2008 року підпалила себе і звинуватила сусідів; померла в лікарні.
- Вагхекар: Аша Вагхекар, мешканка Аннаваді й активістка партії Шів Сена, яка стала фактичною господинею нетрів. Її дочка Манджу навчається в коледжі.
- Відарбха: Посушливий сільський край на сході штату Махараштра, звідки родом Аша. Відомий боргами і самогубствами фермерів.
- Гайквад: Бхімрао Гайквад, чиновник департаменту освіти Махараштри. Через підставні організації виводив гроші державної програми навчання дітей.
- Сарва Шікша Абхіян: Індійська державна програма загальної початкової освіти. Мала привести до школи дітей, які працюють, дівчат і дітей з інвалідністю.
- лакха: Лакх — індійська одиниця лічби, що дорівнює ста тисячам. 4,7 лакха рупій — це 470 тисяч рупій.
- Манджу: Манджу Вагхекар, дочка Аші, єдина студентка коледжу в Аннаваді. Безкоштовно вела у своїй хатині школу для бідних дітей.
- Шарма: Суніл Шарма, хлопчик-збирач сміття з Аннаваді. Був у притулку, повернувся в нетрі, якийсь час крав метал в аеропорту.
- Калу: Прізвисько п'ятнадцятирічного Діпака Рая, злодія металу і друга Суніла. Знайдений мертвим біля воріт Air India; поліція записала смерть від туберкульозу.
- Шетті: Санджай Шетті, шістнадцятирічний хлопець із дороги біля Аннаваді. Бачив напад на Калу, після побоїв у поліції отруївся.
- Донгрі: Район Мумбаї, де розташований міський ізолятор для неповнолітніх. Туди відправили Абдула до суду.
Схожі книги
- Пропаганда, Едвард Бернейс
- Світська бесіда без ніяковості. Як говорити з ким завгодно, переходити до глибоких розмов і заводити справжніх друзів, Патрик Кінг
- Brandwashed. Хитрощі, якими компанії маніпулюють нашим розумом і змушують нас купувати, Мартін Ліндстром
- Поховайте моє серце біля Вундед-Ні, Ді Браун
- Наука спілкування. Як читати емоції, розуміти наміри і знаходити спільну мову з людьми, Ванесса ван Едвардс
- Зламай код спілкування. Як говорити переконливо, укладати вигідні угоди й впливати на людей, Ванесса ван Едвардс
- Від чого ти (не) помреш, Серхіо Парра
- Складні розмови: як обговорювати те, що хвилює найбільше, Дуглас Стоун, Брюс Паттон, Шейла Гін
- Бути собою, Аніл Сет
- Належність. Згадати дорогу додому, Токо-па Тернер

