Головні ідеї книги

Сила міфу

Джозеф Кемпбелл, 1988

Навіщо людині двадцятого століття давні історії про богів і героїв? Міфолог Джозеф Кемпбелл у розмовах із журналістом Біллом Мойєрсом показує, що ті самі сюжети живуть у мисливців, у Біблії, у легендах про Грааль і в «Зоряних війнах». Міф, на його думку, — не брехня і не наївна наука, а метафора, яка допомагає дорослішати, любити й знаходити своє блаженство.

Кому підійде

Для тих, хто відчуває, що живе за чужими правилами, а ще для тих, кого дивує, що міфи різних народів такі схожі.

Люди кажуть, що всі ми шукаємо сенс життя. Я думаю, насправді ми шукаємо переживання того, що ми живі.

«У нас немає теології. Ми танцюємо»

На міжнародному конгресі з релігії в Японії американський філософ із Нью-Йорка поскаржився жерцеві традиційної японської релігії, яка зветься синтоїзм. Він побував на багатьох церемоніях, але так і не зрозумів їхньої ідеології та теології. Жрець подумав і похитав головою: «Здається, у нас немає ідеології. У нас немає теології. Ми танцюємо». Цю історію Джозеф Кемпбелл любив більше за багато інших.

Кемпбелл майже сорок років викладав міфологію і порівнював перекази всього світу. У 1985 і 1986 роках журналіст Білл Мойєрс записав із ним довгі розмови для телебачення, і з них виросла ця книжка. Мойєрс питає про просте: навіщо нам сьогодні давні історії про богів і героїв?

Відповідь Кемпбелла несподівана. Люди кажуть, що шукають сенс життя, а він вважає, що ми шукаємо інше: переживання того, що ми живі. Міфи, на його думку, — підказки до цього переживання. Вони не так пояснюють устрій світу, як допомагають пройти крізь життя: дорослішати, любити, втрачати і старіти.

Не їж меню

Що таке метафора, Кемпбелл пояснює на прикладі ресторану. Ти береш меню, бачиш слово «біфштекс» і починаєш жувати папір. Так, за його словами, робить людина, яка сприймає релігійний образ як опис факту.

Його приклад: вознесіння Христа. Якщо читати буквально, виходить, що тіло піднялося в небо, але фізичного неба, куди можна піднятися, у Всесвіті, нагадує він, немає. Якщо ж розуміти образ як метафору, то вознесіння — це шлях усередину, до джерела життя в самій людині. Кожна релігія, на думку Кемпбелла, істинна, коли її розуміють метафорично.

Звідси його порада, яка дивує: читай міфи чужих традицій, а не своєї. Свою ми звикли тлумачити як набір фактів, а в чужій одразу чуємо зміст. Кемпбелл зізнається, що боявся зруйнувати віру студентів, а вийшло навпаки: християни, юдеї й буддисти по-новому побачили власну традицію.

Біда починається там, де метафору перетворюють на огорожу. Найстрашніший приклад для Кемпбелла — Бейрут: три великі релігії Заходу називають одного біблійного Бога різними іменами і не можуть ужитися, бо застрягли на своєму образі.

Читати в Livria

Про автора

Джозеф Кемпбелл (1904–1987), американський дослідник міфів, майже сорок років викладав у коледжі Сари Лоренс і написав «Тисячоликого героя». Цю книжку зібрано з його телерозмов із журналістом Біллом Мойєрсом.

Усі книги автора: Джозеф Кемпбелл

Поняття з книги

  • Льюїс
  • метафора
  • Будда
  • Ніцше
  • Вудсток
  • Шопенгауер
  • синтоїзм: Традиційна релігія Японії, шанування ками — духів природи і предків.
  • Мойєрс: Білл Мойєрс (1934–2025), американський журналіст. У 1985–1986 роках він записав із Кемпбеллом телерозмови «Сила міфу» для каналу PBS.
  • Бейрут: Столиця Лівану. У роки розмов там ішла громадянська війна, в якій стикалися християни й мусульмани.
  • Конфірмація: Християнський обряд, у якому підліток підтверджує віру, отриману під час хрещення. У католиків його здійснює єпископ.
  • Тисячоликий герой: Перша книжка Кемпбелла, що вийшла 1949 року. У ній він описав спільний для міфів світу шлях героя: відхід, випробування, повернення.
  • Мойсей: Біблійний пророк, який вивів ізраїльтян з Єгипту і отримав на горі Синай скрижалі із законами.
  • Беббіт: Герой однойменного роману Сінклера Льюїса 1922 року, успішний ділок, який наприкінці зізнається, що жодного разу не зробив того, чого хотів.
  • Ананда: Санскритське слово, яке означає «блаженство». Разом із «сат», буттям, і «чит», свідомістю, воно описує найвищу реальність в індійській думці.
  • Дедал: Майстер із грецьких міфів. Він зробив крила собі й синові Ікару, щоб утекти з Криту; Ікар злетів надто високо і впав у море.
  • Грааль: Чаша із середньовічних легенд, за однією з версій — чаша Таємної вечері. Її пошук у лицарських романах означає шлях до найвищої духовної мети.
  • Персіваль: Лицар Круглого столу, герой легенд про Грааль, який виріс у лісі далеко від двору.
  • Пустка: Образ із легенд про Грааль, мертва земля навколо замку пораненого короля. Кемпбелл слідом за поетом Т. С. Еліотом бачить у ньому світ людей, які живуть не своїм життям.

Усі поняття

Схожі книги