Головні ідеї книги
Жаба під язиком. Єврейська народна медицина у Східній Європі
Чому пухлину під язиком пояснювали жабою, а хвору дитину «продавали» сусідам? Польський історик зібрав рукописи, книги рецептів і спогади євреїв Східної Європи і відтворив цілий світ народної медицини близько 1900 року. Книжка показує, що за дивними засобами стояла струнка картина світу, багато в чому спільна із сусідами-слов'янами.
Кому підійде
Для тих, хто любить історію повсякденного життя і хоче зрозуміти, як люди понад сто років тому пояснювали собі хвороби. І для тих, хто помічає у своєму мовленні «тьху-тьху» і «щоб не наврочити» і хоче знати, звідки це.
Не питай лікаря, питай хворого.
Жаба під язиком
Близько 1900 року єврей з містечка у Східній Європі, якщо в нього розпухло під язиком, міг почути просте пояснення: туди залізла жаба. Мовою ідиш так і казали: «а фрош унтер дер цунг». Жабу в народі вважали істотою, яка вміє насилати хворобу і витягати з тіла соки. З цього повір'я і виросла назва книжки.
Польський історик Марек Тушевицький зібрав рукописні збірки засобів, книги звичаїв, записи етнографів і спогади ідишем, івритом і польською. Особливо цінні записи, які залишила етнографиня Регіна Ліліенталова. За всіма цими джерелами автор відтворив народну медицину, якою жили ашкенази Східної Європи на межі століть. Його головна думка: це був не набір дивних забобонів, а цілісна картина світу, де тіло, Бог, зорі й демони пов'язані між собою. І багато що в ній було спільним із сусідами-слов'янами.
Одразу важливе застереження. Усе, про що йдеться далі, це історичні повір'я, які описує книжка, а не поради. Жодного з цих засобів не треба пробувати. Книжку написано як історичну працю: автора цікавить не те, чи допомагали ці засоби, а те, чому люди в них вірили.
Ячмінь на оці лікували зерном ячменю
«Людина це маленький світ», казали мовою ідиш. Автор показує, що на цій думці трималася більша частина народних уявлень про хвороби. Тіло вважали відображенням світу довкола: землі, рослин, тварин і неба.
Звідси логіка подібності. Ячмінь на оці мовою ідиш називали тим самим словом, що й злак, і для його лікування брали справжнє зерно ячменю. Вагітні носили камінь, усередині якого перекочувався інший камінь: вважалося, що такий камінь «тримає» дитину. Місяць, що росте, пов'язували зі зростанням сил, а місяць, що спадає, з тим, що має піти, наприклад з бородавками.
Другий корінь цих повір'їв книжний. Учення про чотири соки тіла, яке розвивали Гіппократ і Гален, дійшло до містечок через рабинські й повчальні книги. Ці соки мають назву: гумори. Хворобу бачили як порушення їхньої рівноваги. Звідси «погана кров», яку випускали п'явками.
Автор наголошує: усередині своєї системи все це було послідовним. Ісаак Башевіс-Зінгер згадував, що вперше дізнався про науку саме з таких книг.
Про автора
Марек Тушевицький, польський історик єврейської культури, вивчає народні уявлення про здоров'я у Східній Європі. Книжка вийшла польською у 2015 році, скорочене англійське видання у 2021-му.
Усі книги автора: Марек Тушевицький
Поняття з книги
- Гіппократ
- Ідиш: Мова євреїв-ашкеназів, що постала на основі середньовічної німецької з великою кількістю слів з івриту і слов'янських мов. Близько 1900 року нею розмовляла більшість євреїв Східної Європи.
- Ліліенталова: Регіна Ліліенталова (1875-1924), польсько-єврейська етнографиня. Записувала звичаї і повір'я євреїв, особливо пов'язані з дітьми і здоров'ям; її записи стали одним з головних джерел книжки.
- Ашкенази: Євреї, чиї предки жили в германських землях, а пізніше переселилися до Польщі, Литви, України і Білорусі. Саме їхній народній медицині присвячено книжку.
- Гален: Римський лікар II століття нашої ери. Розвинув учення про соки тіла, і його авторитет у медицині зберігався понад тисячу років.
- Гумори: Чотири соки тіла за давнім ученням: кров, слиз, жовта і чорна жовч. Хворобу вважали порушенням їхньої рівноваги. Сучасна медицина це вчення відкинула.
- Башевіс-Зінгер: Ісаак Башевіс-Зінгер, письменник, який писав мовою ідиш, родом з Польщі, лауреат Нобелівської премії з літератури 1978 року.
- Талмуд: Звід єврейського усного закону і його обговорень мудрецями, записаний у III-VI століттях. Головне після Біблії джерело єврейської релігійної традиції.
- Цдака: Івритом «справедливість»; так називають милостиню і допомогу бідним, яку в єврейській традиції вважають обов'язком, а не лише добротою.
- Айн-ора: Слово мовою ідиш, «лихе око», тобто наврочення. Звідси захисна формула «кейн айн-ора», «щоб не наврочити».
- Фельдшер: Лікар без університетської освіти. У містечках фельдшер часто був і цирульником: голив, вправляв вивихи, ставив банки і п'явки, виписував рецепти.
- Хасид: Послідовник хасидизму, релігійного руху, який виник у Польщі та в Україні у XVIII столітті. Хасиди шанують свого цадика як посередника між людьми і Богом.
- Цадик: Івритом «праведник». У хасидів так називають духовного провідника громади, до якого йшли по пораду, благословення і допомогу в хворобі.
- Мезуза: Сувій пергаменту з віршами з Тори у футлярі, який прибивають до одвірка. У народних уявленнях мезуза оберігала дім і його мешканців від хвороб.
Схожі книги
- Зламати все. Як сильні світу цього використовують вразливості наших систем у своїх інтересах, Брюс Шнайєр
- Життя на нашій планеті. Моє свідчення і бачення майбутнього, Девід Аттенборо
- Біологія добра і зла. Як наука пояснює наші вчинки, Роберт Сапольскі
- У тіні вічної краси, Кетрін Бу
- Пропаганда, Едвард Бернейс
- Світська бесіда без ніяковості. Як говорити з ким завгодно, переходити до глибоких розмов і заводити справжніх друзів, Патрик Кінг
- Brandwashed. Хитрощі, якими компанії маніпулюють нашим розумом і змушують нас купувати, Мартін Ліндстром
- Поховайте моє серце біля Вундед-Ні, Ді Браун
- Красиве запитання. Як неординарні запитання ведуть до геніальних ідей, Воррен Бергер
- Випадкове блукання Волл-стріт. Перевірена часом стратегія успішних інвестицій, Бертон Малкіл

