Головні ідеї книги

Людина і ситуація. Уроки соціальної психології

Лі Росс, Річард Нісбетт, 1991

Чому добрі люди проходять повз того, хто просить про допомогу? Двоє відомих соціальних психологів зібрали класичні досліди своєї науки й показали, як сильно ми переоцінюємо характер і недооцінюємо обставини. Книжка вчить бачити ситуацію за вчинком і змінювати поведінку маленькими точними кроками замість гучних закликів.

Кому підійде

Для тих, хто часто судить про людей за одним вчинком і хоче помилятися рідше. І для тих, хто намагається змінити свої чи чужі звички й дивується, чому вмовляння не працюють.

Соціальна психологія змагається з філософією в умінні показати людям, що насправді вони не розуміють, як влаштований світ.

Проповідники, які запізнювалися

Принстон, теологічна семінарія. Студентів просять підготувати коротку проповідь, і частині з них дістається притча про доброго самарянина. Дорогою до сусідньої будівлі кожен проходить повз чоловіка, який сидить, зігнувшись, у дверному прорізі, кашляє і стогне. Психологи Дарлі й Бетсон 1973 року перевіряли, хто зупиниться допомогти. Виявилося, що це майже не залежить від того, на чому тримається віра студента. Вирішувало інше: чи сказали студентові, що він уже запізнюється. З тих, хто мав час, допомогли 63 відсотки. З тих, хто запізнювався, лише 10.

Лі Росс зі Стенфордського університету й Річард Нісбетт із Мічиганського зібрали десятки таких дослідів у книжку «Людина і ситуація». Їхній головний висновок: ми переоцінюємо характер людини й недооцінюємо ситуацію, в якій вона опинилася. Так помиляються майже всі, від студентів до професійних психологів.

Ця помилка дорого коштує. Ми чіпляємо людям ярлики, хибно передбачаємо їхні вчинки й витрачаємо сили на зміни, які не працюють. Далі чотири уроки книжки про те, як дивитися на людей точніше.

Ведучий вікторини завжди здається ерудитом

Росс із колегами влаштували просту гру. Учасники грали парами, і жереб вирішував, хто з двох питає: один вигадував десять складних запитань, інший відповідав уголос. Ведучий, звісно, питав про те, що знав сам, наприклад, як називається пахуча речовина з китів, на основі якої роблять парфуми. Свої прогалини в знаннях він міг просто не показувати, а в того, хто відповідав, такого захисту не було. Усі бачили, що ролі роздав жереб. І все одно і гравці, і глядачі визнали ведучих набагато ерудованішими.

Автори дають цій схильності назву «фундаментальна помилка атрибуції». Атрибуція означає пояснення причин. Ми бачимо причину вчинку в характері й не помічаємо тиску обставин. Людина рухається і притягує погляд, а ситуація лишається непримітним тлом.

Дані, які зібрали автори, показують, що риси характеру передбачають поведінку слабко. Зв'язок між чесністю чи товариськістю людини в одній ситуації та в іншій зазвичай становить близько 0,1 або 0,2 за шкалою від нуля до одиниці. Люди ж певні, що він близький до 0,8.

Автори не стверджують, що характеру немає. Світ навколо й справді здається передбачуваним, але тому, що ми бачимо людей в одних і тих самих ролях. Але в новій ситуації прогноз за характером часто підводить. Один з авторів колись вирішив, що колега ставить високі оцінки, щоб подобатися студентам. Потім сам викладав той самий курс, натрапив на надзвичайно сильну групу й теж поставив високі оцінки.

Тож коли бачиш дивний учинок, спитай себе, які обставини зробили б його звичайним.

Читати в Livria

Про автора

Лі Росс був професором психології Стенфордського університету, Річард Нісбетт працював професором психології Мічиганського університету. Росс увів поняття фундаментальної помилки атрибуції, а їхні спільні праці про те, як люди роблять висновки одне про одного, стали класикою соціальної психології.

Усі книги автора: Лі Росс, Річард Нісбетт

Поняття з книги

  • Левін
  • Стенфорд
  • Принстон
  • Дарлі
  • Бетсон
  • Дартмут
  • Фундаментальна помилка атрибуції: Термін Лі Росса (1977): схильність пояснювати вчинки рисами характеру й недооцінювати вплив обставин. Атрибуція означає пояснення причин.
  • Канальні фактори: Поняття Курта Левіна: невеликі, але вирішальні деталі обстановки, які відкривають шлях від наміру до дії або перекривають його. Наприклад, конкретний план чи мапа.
  • Ефект хибної згоди: Його описали Росс і колеги 1977 року: люди вважають свій вибір поширенішим, ніж він є, а протилежний вибір пояснюють дивацтвами характеру.
  • Кембридж-Сомервілл: Програма допомоги хлопцям із груп ризику в передмістях Бостона, яку 1935 року започаткував Річард Кларк Кебот. Її учасників порівнювали з контрольною групою ще 40 років.
  • Системи напруження: Ідея Курта Левіна: поведінка людини й групи тримається на рівновазі сил: одні штовхають до змін, інші втримують. Змінити її можна, посиливши перші або послабивши другі.

Усі поняття

Схожі книги